На перехресті тисячоліть важливо усвідомити наше і завтра, і після­завтра…, яке багато в чому залежить від розуміння вчорашнього. Про це йдеться в цій книжці, яка розрахована на сту­дентів, науковців, державних діячів, політиків, громадських акти­вістів, а також тих, хто прагне до миру, свободи, прогре­сивного розвитку.

Ця книжка – не посібник і не методичні рекомендації. Це – зібраний докупи досвід молодого вчителя шахів, котрий не має педагогічної освіти і не є професійним шахістом. В легкій художній формі автор показує: виховує усе, усі та завжди. Перш за все це книжка про дітей, а тільки потім – про шахи. Адресується всім, чия діяльність пов’язана із вихованням, особливо батькам і тим, хто готується ними стати.

Василашко В. Ф. – поет, заслужений журналіст України, лауреат Всеукраїнської літературної премії імені Лесі Українки, Мистецької премії в галузі літератури «Київ» імені Євгена Плужника, відзнак за підсумками міжнародних конкурсів пісенної творчості, учений секретар ВГО Товариство «Знання» України.

Автор ділиться враженнями, які пережив у Голодомор 1946–1947 років, розповідає про болючі спогади людей, нові та мало відомі дані про голодомори і репресії 20-30-х років ХХ століття. Висловлено міркування щодо причин і наслідків того земного пекла, а також роздуми, як запобігти повторенню лихоліття в Україні. Адресовано широкому загалу читачів.

У монографії вперше в історії вітчизняної суспільствознавчої думки аналізується концепт людиноцентризму – нової якості філософського розуміння людини. На основі поглибленого вивчення сучасних досягнень інформаційних технологій, генетики, медицини, науки в цілому автор показує актуальність філософії людиноцентризму як відповіді на виклики сучасного глобального світу. Розрахована на викладачів, аспірантів, студентів, працівників соціогуманітарної сфери, всіх, хто цікавиться проблемами освіти, культури, інновацій­ного мислення, перспективами подальшого розвитку людини.